ТУРИСТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ГРОМАДИ
Лугинська громада розташована на півночі житомирського Полісся, на межі з Овруцькою, Коростенською, Ємільчинською та Олевською громадами. Територія Лугинщини рівнинна, вкрита лісами та болотами. Зачаровує наш край, насамперед, мальовничістю, така собі місцина для релаксу та душевної гармонії. І здається, що більш немає чим зацікавити жителів та гостей нашої громади, та все ж, ми маємо про що розповісти.
Історія нашого краю цікава і таємнича. Завітавши до нас ви дізнаєтесь про появу слов’янських поселень на Лугинщині (чорні клобуки і утворення села Бовсуни, давні городища та життя людей (гора Султанка)).
Дізнаєтесь про участь селян-кріпаків у повстанні Богдана Хмельницького, про суперечку роду Немирічів та Виговських через Лугини, про вирок учаснику Коліївщини кобзарю Прокіпу Скрязі із села Остапи. Ознайомитесь з історичними фактами місцевих магнатів та економічним розвитком наших земель в XVII-XXст.
Поринете в часи української революції 1917-1921 рр.
Завітаєте до вілли пана Млодзієвського та дізнаєтесь про загадкове вбивство Валентини Млодзієвської.
А також отримаєте інформацію про роки колективізації, Голодомору, репресій та часи другої світової війни, зокрема діяльність УПА «Поліська Січ» на Лугинщині, жахи окупації, знищення єврейської громади, трагічну долю підпілля та останній бій сержанта В.П. Фількова.
Не лише політично - буремними подіями насичена історія нашого краю, а й славиться місцем народження знаменитого спортсмена Віктора Баннікова.
Після змістовної екскурсійної програми ви зможете відпочити у наших прекрасних рекреаційних зонах.
ТУРИСТИЧНІ МАГНІТИ
1. Лугинський народний краєзнавчий музей
відкрито 30 грудня 1980 року. Організатором і засновником якого була Зоя Василівна Сульська, заслужена вчителька України, кавалер ордена Княгині Ольги ІІІ ст.
Музей має 8 експозиційних кімнат та виставкову залу, відвідавши які ви матимете змогу поринути у віхи історії Лугинського краю.
У першій залі ви ознайомитесь з рослинним та тваринним світом Лугинщини. Тут ви побачите чучело вовка, диких свиней, косулі, птахів, серед яких Червонокнижні: сірий журавель, бородата сова, тетерук.
Далі ви потрапляєте у ті давні часи, коли на території нашого краю жили первісні люди, вас зацікавлять їх знаряддя праці: скребки, молотки, наконечники, побачите відбитки раковин, молюску морського їжака, черепашку ліму та багато іншого. В другій залі музею розповідається також, чим жила Лугинщина в період феодального та кріпосницького ладу. Взнаєте рік народження Лугин, та про те, що в 1871 році в Лугинах було відкрито двокласне сільське училище. В експозиціях є документи, які свідчать, що 1880 році в с. Липники був побудований винокурний завод, такий же завод був і в с. Шеметиця.
Відвідувачів обов’язково зацікавить третя і четверта зали, де представлені предмети побуту наших предків кінця ХІХ початку ХХ ст. вишиті рушники, жіночий та чоловічий одяг, килими. Особливу увагу привертає до себе стіл «Довбанка», «Посвітка», знаряддя для ткацтва.
Експозиції наступної зали познайомлять вас з подіями революцій 1917-1921 років, з документами періоду колективізації, голодомору в нашому краї. Шоста зала присвячена героям війни, партизанському руху на Лугинщині. У вітринах містяться особисті речі, фотографії, документи солдатів. Окрема експозиція розповідає про Героїв РС В.П. Фількова та П.П. Бовсунівського.
Переходячи до наступної зали відвідувачі можуть ознайомитись з подіями післявоєнної відбудови, з плеядою вчених, науковців, художників, поетів, письменників, які є гордістю нашого краю.
8 зала розповідає про сучасних захисників України – воїнів, які загинули в російсько-українській війні.
Місцезнаходження: селище Лугини.
2. Церква Пресвятої Богородиці (1835 рік).
Віктор Завада називає церкву «найціннішим зразком класицистичного стилю в архітектурі дерев’яних храмів Українського Полісся». «І хоч ми не бачили усіх інших зразків, либонь, можемо погодитися з корифеєм. І місце на невисокому пагорбі, і спокійна блакить стін, і лагідні усмішки двох напівкруглих вікон (професіонали називають їх півциркульними) — усе налаштовує на піднесено-святковий лад. Усередині враження підсилюється. Тут панує симпатичний іконостас з чудовими Царськими вратами та кількома первісними іконами. Простір храму залитий світлом. Морем світла — вікна ж великі і півциркульні!».
У 30-х рр. ХХ ст. Церква була розібрана за вказівкою державних та партійних органів. У період окупації району, в роки Другої світової війни була відбудована місцевими жителями з матеріалу, що залишився від розібраної церкви.
Місцезнаходження: селище Лугини.
3. Церква Василя Великого (1781 рік).
Спорудження церкви припадає на кінець ХVІІІ століття на кошти прихожан Бовсунівських та Невмержицьких. Її було збудовано на честь святителя Василія Великого. Церква була дерев’яна на кам’яному підмурку. Спочатку представляв собою традиційний для східних районів області дерев'яний трьохзрубний храм, у 1895 році був перебудований у вигляді хрестової в плані композиції.
Місцезнаходження: с. Бовсуни.
4. Католицький костел.
В Лугинах у 1912 році на кошти дворянина М.В. Зеленського була побудована римсько-католицька каплиця загальною вартістю 25 тис. крб..
В 1939 році за вказівкою комуністичних органів - була розібрана. Знаходилась каплиця біля польського кладовища. Новий католицький костел побудували на березі річки Жерев в 1991 році.
Місцезнаходження: селище Лугини.
5. Вольєри з дикими тваринами.
На території Лугинського лісництва ДП «Лугинське лісове господарство» створені три вольєри. В одному з них, площею в 1,6 га, можна побачити більше десятка диких кабанів — від малесеньких до вже трохи «сивих». Через певний час тварини повернуться у дику природу, а поки що їх постійно підгодовують працівники єгерської служби. Неподалік знаходиться трішки менший вольєр, де мешкає пара козулі європейської та вольєр для диких качок. До речі, Лугинське лісництво — єдине, мабуть, на Житомирщині, де у вольєрі проживають врятовані тварини саме цього виду. Самку ще малесенькою знайшли в лісі, коли тій не було й одного місяця, тому довелося на перших порах вигодовувати її з пляшечки. Другу тваринку лісівникам привезло подружжя пенсіонерів, які спершу тримали «знайду» в себе, а згодом вирішили віддати у лісництво.
Для місцевих жителів та гостей селища, особливо дітей, ці вольєри на території Лугинського лісництва — своєрідний міні-зоопарк, де на власні очі можна побачити диких кабанів, свиней, маленьких поросят, а також європейських козуль, почути цікаві розповіді про лісових мешканців.
Місцезнаходження: селище Лугини.
6. Рекреаційна зона «Чекуля».
Місце де красиво, затишно, сучасно, спокійно та має цікаву історію. Знаходиться на території лісгоспу в урочищі Чекуля, облаштоване альтанками, пічкою-мангалом, приміщенням для прийому гостей, туалетом та дитячою зоною. Якщо ви хочете провести приємно час з друзями чи дітьми, тоді вам до нас!
Місцезнаходження: селище Лугини.
7. Перший трактор для сільськогосподарських робіт «Універсал».
На території селища знаходиться пам’ятник першому сільськогосподарському тракторові «Універсал». Всього таких тракторів було випущено від 172 тис. до 211 тис., що було замало, тому їх давали по декілька, а то і по одному на район, так «Універсал» переданий в районне об’єднання «Сільгосптехніка» який згодом став пам’ятником нелегкій і важливій праці перших механізаторів району.
За неофіційними даними таких тракторів в Україні залишилось два – в м. Городенка, Івано-Франківської області та в селищі Лугини, Житомирської області.
Місцезнаходження: селище Лугини.
8. Місце загибелі сержанта В.П. Фількова.
Місце, де відбувся запеклий бій партизан з німецькими окупантами 14 квітня 1943 біля села Кремне. Місце загибелі командира загону В.П. Фількова.
Місцезнаходження: с. Путиловичі.
9. ДОТ 1, ДОТ2.
Оборонні укріплення побудовані в 1930 роках відносяться до Коростенського укріпрайону. Неофіційна назва «Лінія Сталіна».
Місцезнаходження: ДОТ1 – с. Путиловичі, ДОТ2 – с. Великий Дивлин, за горою Султанка.
10. Гора Султанка.
Археологами доказано, що слов’янські племена проживали на території Житомирщини, Лугинщини напередодні утворення Київської Русі (початок VI-VII ст. та Луки – Райковецької культур VIII-IX ст.). На так званому тригорбі зафіксовано стоянки пізнього палеоліту (12 тис. років тому), між першим і другим пагорбами з півночі на південь – на горі Султанка городище ІХ-ХІІІ ст., на другому горбі – слов’яни VIII-IХ ст., на третьому горбі – теж слов’яни VIII-IX ст..
Під час монголо-татарського нашестя поселення було остаточно спалене в ХІІІ ст.
Місцезнаходження: с. Великий Дивлин.
11. Вілла пана Млодзієвського.
Степанівка — село, розташоване на правому березі річки Жерев, за 12 км на північний захід від Лугин. Поблизу села є залишки поселення доби палеоліту. Відома Степанівка за архівними документами з 1868 року.
1910 року в Степанівці було відкрито однокласну земську школу. Вона була розміщена в будинках поміщика Людвіка Львовича Млодзієвського. 1918 року в будинку колишнього землевласника було відкрито школу.
Вілла Млодзієвських неформальна місцева пам'ятка архітектури. Будівля споруджена у мотивах міського конструктивізму, дійшла до нас у майже незміненому вигляді. Особливо гарний вигляд будинок має з боку річки та парку. Фактично з цього боку він має три поверхи і декоративну вежечку. Цікаво, що в оформленні фасадів цієї будівлі вдалося поєднати традиції поліської дерев'яної архітектури.
Красива локація, яка містить таємничість та цікаву історію!
Місцезнаходження: с. Степанівка.
12. Пам’ятник Тарасу Шевченку.
До 190-річчя великого Кобзаря в селищі Лугини по вул. М.Грушевського, на центральній площі селища встановлено пам’ятник Т.Г.Шевченку. Його велична постать прикрашає наше містечко.
Місцезнаходження: центральна площа селища Лугини.
13. Залізнична станція.
В 1902 році будувалася залізниця Київ – Ковель і в цьому році відкрився рух поїздів. Станційних колій було лише дві і вони були дуже короткі – по 200 метрів. В 1902 році розпочався рух через залізничну станцію Лугини. Залізнична станція Лугини вперше згадується в архівних документах 1904 року.
Залізнична станція Лугини увійшла в історію кінематографії України. В 1989 році на території і в приміщенні вокзалу знімався художній фільм «Годинникар і курка».
В 2000 році проведена реконструкція приміщення.
14. Рекреаційний пункт «Березовий гай».
Втомившись від дороги гості мають можливість відпочити, приготувати поїсти в затишку. Пункт прикрашений різьбленнями з дерева, гойдалками, альтанками, має мангал для приготування їжі.
Місцезнаходження: по трасі Київ-Ковель, біля с. Великий Ліс.
Як замовити екскурсію?
Замовлення екскурсій відбувається за попередньою домовленістю.
Контакти: (066) 597-46-00
(097) 195-31-27 (Леонід Ренкас)
(098) 105-38-77 (Олена Іванова)
Де можна поїсти?
- кафе-бар «Орхідея» - затишне кафе зі смачною кухнею, де можна ситно пообідати, а також замовити з собою за досить помірними цінами.
Меню дуже широке – від перших страв до домашньої випічки, також в наявності є домашній хліб, беляші, пиріжки, піца. Якщо ви любителі солоденького, тоді вам сюди – запашна кава і домашні десерти не залишають байдужими жодного відвідувача.
Місцезнаходження: в центрі селища Лугини по вулиці Незалежності, 26а.
Контакти: (096) 161-95-72;
- кафе-бар «Під березою» - чудове місце для смачного обіду. Приємно вразить дворик з альтанками, фонтанчиком, гойдалкою, тому обід можливий і на свіжому повітрі. Територія дворику закрита, тому зручно буде обідати з дітьми.
Місцезнаходження: селище Лугини, вул. Базарна, 49. Біля автостанції.
Контакти:
- суші-бар «the HOUSE SUSHI» - японська кухня. Тут можна замовити різноманітні види сетів, ролів, суші, гунканів, гарячих ролів та багато іншого.
Місцезнаходження: селище Лугини, вул. Михайла Грушевського, 11в. (навпроти пам’ятника В.П. Фількова).
Контакти: (097) 462 - 06 - 68;
- придорожнє кафе-бар «Варшавський тракт» - чудове місце при дорозі де можна смачно поїсти. Кафе має широкий асортимент страв та закусок на будь-який смак.
Місцезнаходження: с. Глухова, біля заправки (траса Київ - Ковель).
Контакти: (093) 878-00-24; (067) 273-17-91;
- придорожнє кафе-бар «У Лук’яна» - чудове місце, щоб пообідати, якщо маєте небагато часу. Меню досить різноманітне та смачне – як вдома.
Місцезнаходження: с. Путиловичі, траса Київ-Ковель.
Контакти: (067)234-25-92;
Де можна відпочити з дороги?
- Мотель «Рідна хата» - знаходиться в с. Літки, вул. Центральна, 1, (траса Київ-Ковель). Зручний в розміщенні мотель (при дорозі) де ви матимете змогу відпочити та замовити смачні обіди.
Контакти: (068) 510- 34- 43;
- Готель «Гламур» - знаходиться в селищі Лугини по вул. С.Гуца, 10/32.
Готель розміщує 20 осіб. Зручні номери за помірну ціну.
Контакти: (096) 346 -07-87;
- Готель «Модерн» - знаходиться в селищі Лугини по вул. С.Гуца, 6. Готель розміщує 10 осіб. Номери категорії ЛЮКС з усіма зручностями.
Контакти: (097) 657-72-77; (067) 394-50-56.
Рекреаційна база відпочинку «Перлина Полісся».
«Перлина Полісся» знаходиться в с. Повч, Лугинської громади на березі мальовничої річки Жерев, поруч з діючою ГЕС.
Повчанське водосховище зачаровує своїми неперевершеними краєвидами, чистою, прозорою водою. П’янкий аромат поліських трав, шепіт соснового лісу, чисте повітря, наповнюють силою, дають змогу провести спокійно вихідні чи відпустку. На території є пляж з теплим пісочком, катамарани на яких можна здійснити прогулянку річкою. Ввечері під звуки цвіркунів можна запалити багаття та приготувати смачну вечерю, а потім заснути в комфортабельних номерах та проснутись під спів пташок. Про це місце можна сміливо сказати - «Рай по Поліськи».
* Деякі фото взято з мережі Інтернет
