Фасціольоз — контрольоване захворювання, якщо діяти вчасно
З початком пасовищного періоду особливо актуальним стає питання профілактики паразитарних захворювань у сільськогосподарських тварин. Одним із найпоширеніших є фасціольоз, в народі – просто метелиця.
Збудниками є печінкові сисуни (фасціоли), що паразитують у печінці та жовчних протоках. До фасціольозу чутливі багато видів свійських та диких тварин, таких як вівці, кози, велика рогата худоба, рідше – свині, коні та навіть кролики. Захворювання на фасціольоз небезпечне і для людини. Частіше за все фасціоли паразитують у жовчних ходах печінки, але можуть зустрічатися і в легенях, серці, лімфатичних вузлах, підшлунковій залозі. Оскільки в організмі хворої тварини фасціоли здійснюють відповідні міграції, у цей період їх можна зустріти і в багатьох інших органах.
Викликають захворювання паразити: фасціола звичайна (Fasciola hepatica) та фасціола гігантська (Fasciola gigantica), які належать до родини Fasciolidae.
Фасціола звичайна є трематодою, з листкоподібною будовою тіла, коричневато-зеленого кольору, розміром 2-3 см завдовжки і близько 1 см завширшки. Фасціолам притаманна наявність ротової та черевної присоски, які зближені між собою і розташовані на передній частині тіла.
Фасціола гігантська має видовжене тіло, довжина якого може сягати 5-7 см.
Джерелом інфекції є заражені тварини, які виділяють яйця паразита з калом. Подальший розвиток відбувається у водному середовищі за участю прісноводних молюсків. Саме тому ризик зараження значно зростає на вологих і заболочених пасовищах.
Як розпізнати фасціольоз:
- зниження апетиту
- втрата ваги
- зниження надоїв молока
- набряки (особливо підщелепної ділянки)
- слабкість, виснаження
- порушення роботи печінки
Важливо: у хронічній формі захворювання може тривалий час перебігати без явних ознак, але при цьому завдає значних економічних збитків господарству.
Що зробити перед вигоном худоби на пасовище:
- провести лабораторне дослідження (копроовоскопію) для виявлення заражених тварин
- за рекомендацією ветеринарного лікаря провести дегельмінтизацію
- уникати випасу на заболочених територіях
- не використовувати пасовища поблизу стоячих водойм
- не напувати тварин із природних водойм
- використовувати чисту або проточну воду
- застосовувати ротаційний випас
!Дотримання цих простих, але ефективних заходів може значно знизити ризик зараження, зберегти здоров’я тварин і запобігти зниженню їх продуктивності.
Коростенське районне управління Держпродспоживслужби
