У Держпродспоживслужбі закликають господарів ВРХ захищати тварин від кровосисних комах
Гнус означає сукупність кровосисних двокрилих: комарів, мошок, мокреців, ґедзів, які нападають на тварин та людину в природі, на територіях населених пунктів та в приміщеннях. Розвиток і масове розмноження гнусу пов'язане з водою, стоячою і проточною, іззаболоченими місцями і з високим рівнем ґрунтових вод. Найбільш інтенсивно гнус нападає у порівняно теплу, тиху (безвітру) погоду. Деякі види комарів та мокреців, мошки, ґедзі нападають вдень. Всі інші — у передвечірні сутінки, або вночі. Впродовж сезону спостерігається зміна переважаючих груп і видів кровососів. Першими починають нападати мокреці, потім до них приєднуються комарі, а потім ґедзі; до середини літа мокреці зникають, але збільшується чисельність комарів видів Culex і Anopheles, а масові види ґедзів поступово змінюють одне одного. Вони є надоїдливими кровососами, які викликають функціональні зміни нервової системи (виражене занепокоєння, дратівливість, безсоння), шкірні алергічні реакції як у людей, так і у тварин. Слина кровососів, що потрапляє в шкіру при укусі, отруйна, викликає в місці уколу свербіння, часто — запалення і набряки. Але крім цього найважливішим є те, що представники гнусу є механічними і специфічними переносниками збудників ряду хвороб.
Так, комахи можуть бути переносниками інфекційних заразних хвороб тварин (сибірка, ящур, бруцельоз, енцефаліт, заразний вузликовий дерматит ВРХ, інфекційна анемія коней, міксоматоз кролів, анаплазмоз, сетаріоз, філяріоз, онхоцеркоз, та ін.) та хвороб спільних для тварин і людей (дирофіляріоз, лейшманіоз, туляремія, малярія та ін.).
Комарі, як малярійні (Anopheles) так і немалярійні (Aedes, Culex) є переносниками малярії, дирофіляріозу. Малярію переносять тільки комарі роду Anopheles, їх легко розпізнати за посадкою: сидить він під кутом до поверхні, черевце ніби підняте до гори, тіло прямолінійне, задні ноги зазвичай вільні. Виплоджуються вони в мілководних, добре прогрітих водоймах. Здобич знаходять по запаху, для цього можуть летіти на відстань 3–5 км.від водойми. Кров п’є тільки самка (вона їй потрібна для дозрівання яєць). Самець живиться нектаром та соком рослин, і потрібен самиці тільки для запліднення. Активні вранці зразу після сходу сонця та ввечері перед заходом сонця. На відміну від завізної малярії, дирофіляріоз здебільшого місцевий, з кожним роком все більше людей, котрі не від’їзджали в інші місця хворіють цією хворобою.Комарі переносять личинок дирофілярій – мікрофілярій, які при потраплянні в організм людини розвиваються під шкірою. Виникає припухлість– бугорок, який може незначно переміщуватися, там і знаходиться ниткоподібна нематода – Dirofilariarepens, яку потім видаляють хірургічним шляхом
Мошки ( Simuliidae) - це докучливіші кровопивці ніж комарі, від них неможливо заховатися. По загальному вигляду вони схожі на маленьких горбатих мух, розміром до 6 мм.У них, на відміну від комарів, короткі товсті ноги та короткий хоботок, який не дає змоги проколоти одяг тому вони довго повзають по одязі, поки не знайдуть відкриту частину тіла. Активні вдень, втеплу безвітряну погоду, до вечора їх активність знижується. Виплоджуються комахи у водоймах з чистою проточною водою - річках та джерелах. Злоснік ровососи, на людину або тварину одночасно може нападати до сотні, і навіть тисячі особин. Укус мошки - це майже хірургічна операція. В момент уколу в ранку вводиться слина, яка маєанестезуючі речовини. Тому болі не відчутно, і біль наступає коли мошка полетіла. Також одночасно вводиться речовина, яка запобігає звертанню крові. Слинамошок має отруйні властивості. Від неї розвивається місцева реакція на укус (папули, припухлості), порушується загальний стан (набряки, гіперемія, зміна пульсу та частоти дихання, підвищення температури). Крім цього комахи заповзають в рот, ніс, вуха, очі. Вони є переносниками філяріатозів та деяких інфекційних захворювань.
Мокреці (Ceratopogonidae)– найменші із кровосисних двокрилих (1-3 мм) майже непомітні, але активні кровососи, їх укуси дуже болючі. З’являються мокреці з кінця квітня – початку травня та активні до жовтня, добова активність вранці та ввечері. Найвища чисельність в липні – серпні. Місця їх виплоду дуже різноманітні – це проточні та непроточні, відкриті та закриті водойми, різного роду заболочення, береги рік, озер ставків, випложуються як в забруднених так і в незабруднених водоймах, у вологому грунті і лісовій підстілці. Тому поширені вони практично скрізь. А так як мокреці маленького розміру часто залишаються непоміченими. Мокреці завдають значної шкоди як злісні кровососи, там де їх чисельність велика, приносять сильні страждання своїм жертвам. Їхня слина дуже токсична, особливо при масовому нападі. Вони переносники збудників інфекційних та інвазійних хвороб. Зокрема відіграють велику роль в поширенні філяріатозів.
Мошки та мокреці разом утворюють полчища гнусу та дошкуляють як тваринам так і людям.
Ґедзі (Tabanidae) - крупні кровосисні двокрилі, розміром до 3 см. Самка ґедзя здатна за одне кровосмоктання прийняти до 30 мл крові, це та кількість яку випиває 70 комарів або 4000 мокреців. При цьому вона розрізає шкіру, а не проколюєїї, що викликає сильнийбіль, який може тривати до двох годин На тварин за день може нападати до 3 – 5 тис.особин. В основному вони нападають на ВРХ, але можуть нападати і на людей. Місце укусу ґедзя набрякає й довго свербить. На відміну від ранки, що лишається після укусу комара, ранка, що виникає після нападу ґедзя, є досить глибокою. Ґедзі поширені скрізь у природних відкритих локаціях, луках, полях, їх концентрація найбільша поблизу мілких зарослих берегів Люблять світло та тепло, тому активні вдень. Ґедзі є переносниками сибірки, та туляремії.
Мухи є ще одним з ворогів, який спричиняє велику шкоду і для тварин, і для людей. При масових нападах дуже надокучають людям, а особливо дітям. Вони є механічними переносниками збудників кишкових інфекцій: дизентерії, черевного тифу, цист найпростіших, яєць гельмінтів. Деякі вчені вважають, що мухи можуть бути переносниками аденовірусів, які викликають респіраторні захворювання. Крім цього личинки деяких видів паразитують в тілі людини викликаючи міази.
На території Житомирської області поширені представники (види) усіх вище перерахованих родин.
Для захисту тварин від надокучливих комах, рекомендується періодично проводити дезінсекцію тваринницьких приміщень і територій ферм, а також систематично обробляти волосяний покрив тварин інсектицидами і репеллентами, які відлякують кровосисних членистоногих.
Бажано дотримуватись режимів випасання тварин в період найменшої активності комах. Найкраще випасати худобу в день з одинадцятої до сімнадцятої години, на підвищених ділянках, які добре провітрюються та віддалені від проточних водойм і заболочених місць.
Коростенське районне управління Держпродспоживслужби
