Об'єднання громад
Всі вже чули що в Україні проходить реформа з децентралізації влади, однією з складових частин якої є адміністративно-територіальна реформа, яка починається з об'єднання громад.
В нашому районі ця робота розпочалася ще минулого року. Було створено робочу групу з розробки пропозицій до перспективного плану об'єднання громад Житомирської області, який було затверджено на сесії обласної ради в травні 2015 року. Згідно цього плану на території сучасного Лугинського району передбачається створити одну об'єднану громаду, до якої ввійдуть всі сільські і селищні ради. В силу різних причин (перш за все фінансових) таке рішення видається правильним, адже дрібні громади не зможуть себе забезпечити.
Відповідно до Закону України ««Про добровільне об’єднання територіальних громад» Лугинський селищний голова ініціював процес об'єднання і запросив інші громади до об'єднання. Проте згоду надали лише 3 громади з 17, натомість ще 5 сільських рад також ініціювали об'єднання навколо себе. Таким чином в Лугинському районі об'єднання громад забуксувало на старті. Як тут не згадати приказку – де 2 українці, там 3 гетьмани. Але в нашій області створено і вже діють 9 об'єднаних громад, а в березні відбудуться вибори органів самоврядування ще однієї об'єднаної громади.
То чи ми такі хитрі? Чи дурні? Що взагалі несе об'єднання громад?
Якщо сільські ради надають згоду на об'єднання громад, то фактично замість району утворюється одна об'єднання громада, до якої переходять повноваження, які зараз здійснює районна влада. Проходять вибори голови громади та ради. Де були сільські ради обираються старости, які фактично матимуть повноваження, що їх зараз мають сільські голови. Якщо дозволить бюджет громади, то в допомагати старостам будуть діловоди (думаю так і буде).
Новообрана рада об'єднаної громади формуватиме виконком, до складу якого автоматично входитимуть старости. Це буде виконавчий орган громади з повноваженнями сучасної райдержадміністрації.
В чому плюси такої організації влади? Як на даний момент сільська громада може впливати на рішення районної влади? Фактично –ніяк. Якщо громада має свого депутата в районній раді (а не всі сільські громади мають там депутатів), то він ще може голосувати, або ні, наприклад, за бюджет. А на діяльність райдержадміністрації впливу фактично немає, оскільки керівництво райдержадміністрації призначається зверху. В об'єднаній громаді жителі формуватимуть не лише раду через вибори депутатів, а й виконавчий орган, куди входитимуть обрані ними старости. Тобто впливатимуть через своїх представників не лише на прийняття рішень, а й на їх виконання. Хіба це не добре?
Чим же буде розпоряджатись об'єднана громада? Фактично, до об'єднаної громади перейдуть повноваження районної влади, а районна рада та райдержадміністрація мають зникнути. Об'єднана громада отримає статус міста обласного значення, що передбачає прямі відносини з державним бюджетом (наприклад, отримання освітньої та медичної субвенції). Серед повноважень об'єднаної громади відмічу: планування розвитку громади та формування бюджету; управління земельними ресурсами, надання дозволів на будівництво; соціальна допомога через терцентри; адміністративні послуги через центри їх надання (всі які надаються в районі); управління школами й дитсадками, закладами культури і спорту; первинна медична допомога.
Крім того, в об’єднаних громадах державні органи здійснюватимуть функції щодо виплати пенсій, субсидій, пільг і допомог; казначейське обслуговування; реєстрація актів цивільного стану тощо.
Для здійснення вище перелічених повноважень передбачається відповідний фінансовий ресурс (не буду займати місце перерахуванням всіх надходжень).
Тепер перейдемо до нашої дійсності. Побувавши минулого року з головою райдержадміністрації фактично у всіх сільських радах чув в основному 2 тези від противників об'єднання: 1) в результаті об'єднання буде закрито школу і село загине; 2) щоб отримати довідку прийдеться їхати в Лугини.
- Про школу. Не секрет, що для утримання закладів освіти районний бюджет отримує освітню субвенцію з розрахунку близько 8 тис.грн. на одного учня. В цей норматив вкладаються лише школи де є значна кількість дітей і невеликі витрати на утримання. А є в нашому районі школи, де витрати на одного учня перевищують нормативні в 3 рази. Районний бюджет перерозподіляє кошти за рахунок «великих» шкіл для забезпечення потреб малокомплектних шкіл.
А тепер уявіть, що декілька сільських рад утворили об'єднану громаду з центром в Лугинах, і отримали освітню субвенцію відповідно до кількості учнів. Питання скільки місяців у такому випадку буде працювати школа в Топільні? Або в Бовсунах? Чи батьки самі будуть платити за опалення і зарплату вчителям?
Об'єднання громад це якраз шлях до збереження шкіл. Оптимізація шкіл (пониження рівня) буде проводитись і без об'єднання, адже вже з1 вересня за рахунок субвенції не будуть фінансуватись школи (крім початкових) в яких навчається менше 25 учнів.
- Про довідки. З цього питання зрозуміло, що з погляду громадян сільрада фактично існує для того щоб видавати довідки. Це зможе робити й староста з діловодом. Крім того, через декілька років потреба в паперових довідках зникне взагалі, оскільки всі органи влади отримують доступ до електронних реєстрів.
Чи загине село в результаті об'єднання? В сучасних умовах об'єднання громад мало, що може змінити в питанні загибелі чи розвитку того чи іншого села. Село гине через відсутність роботи. Якщо в селі немає робочих місць (або поблизу села), то молодь шукатиме роботу в інших містах. Якщо немає молоді, то немає дітей. Немає дітей – немає школи.
Ще пару слів про закордонний досвід. Довелось побувати на зустрічі з німецьким консультантом з питань децентралізації Олівером Еретом, який багато років був бургомістром міст Мюльхайм-на-Дунаї (1994-2005 рр.) і Зінген (2005-2013 рр.) в федеральній землі Баден-Вюртемберг.
В 70-х роках минулого століття в Німеччині також проходила адміністративна реформа і об'єднання громад. Федеральна земля Баден-Вюртемберг мала тоді 10 млн мешканців і 3500 територіальних громад. На сьогодні там приживає близько 11 млн людей, які об’єднані у 1100 громад.
Спочатку громади об’єднувалися добровільно, держава їм надавала свою фінансову підтримку на ремонт шкіл, дитячих садків, будування спортзалів та розвиток інфраструктури. Проте законом був встановлений кінцевий термін для добровільного об'єднання (чого поки що немає у нас). Ті громади, які не захотіли об’єднуватися добровільно, після завершення терміну відведеного законом, були об’єднані відповідно до судових рішень.
Ще одним цікавим моментом, який варто було б запровадити і у нас було те що при об'єднанні громади укладали угоди (не передбачено в нашому законі). Наприклад, при об'єднанні Лугинської і Красноставської громад укладається угода про те що в Красноставі залишатиметься школа, ФАП і тд. Думаю, цей досвід варто використати.
Стосовно шкіл пан Ерет розповів, що вони утримуються, як і у нас, за рахунок коштів в розрахунку на одного учня, правда сума там дещо інша (в середньому близько 7 тис. євро на 1 учня). Проте навіть в такій багатій країні ніхто не утримує шкіл де на одного вчителя 3 учні. Більше того з бюджету не виділяються кошти на зарплату вчителю, якщо в класі менше 10 учнів!!! Школа не закривається, але зарплату вчителю бюджет не платить. Якщо громада хоче, нехай сама платить, або дітей будуть підвозити в інші школи. Але ж Україна багатша за Німеччину, і у нас без проблем всього 18 вчителів можуть навчати аж 30 учнів.
Підводячи підсумок, хочу сказати ще таке, держава виділяє об'єднаним громадам кошти на розвиток інфраструктури (тобто ремонт доріг, ФАПів і тд), на мою думку такі кошти будуть виділятись лише першим, тим хто об'єднується добровільно, а кого об'єднають примусово, ті залишаться з своїми проблемами самі.
Вибачте за багато слів, але думайте і робіть правильний вибір.
В.Черняк
