Хлистун Олександр Любомирович
Хлистун Олександр Любомирович
(15.06.1982-27.02.2024)
Хлистун Олександр Любомирович - стрілець 44-го окремого стрілецького батальйону (44 ОСБ, в/ч 4049, м. Київ) в складі 115-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України, солдат.
Народився 15 червня 1982 року в місті Лозова Харківської області. Навчався в Лозівській загальноосвітній школі №10. У 1999 році закінчив Лозівський автомобільно-дорожній коледж. З 2000 по 2002 роки проходив строкову військову службу у військовій частині 9951 (Харківський прикордонний загін Державної прикордонної служби України) на посаді водія 2 автомобільного відділення автомобільного взводу матеріального забезпечення. Одружився у 2008 році, мав дружину Хлистун Юлію Юріївну із села Солов’ї Бовсунівського старостинського округу Лугинської територіальної громади Коростенського району Житомирської області. До 2010 року проживав із сім’єю в Лозовій, а з 2010 року в селищі Високий Харківського району Харківської області. З 2003 по 2012 роки працював водієм бетонозмішувача в місті Києві. З 2018 по 2021 рік працював водієм у місті Харкові.
Після повномасштабного військового вторгнення рф до України (24 лютого 2022 року), 8 вересня 2022 року пішов добровольцем до лав Збройних Сил України. З 15 вересня 2022 року по 31 грудня 2023 року проходив службу на посаді стрільця 1-го стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 123-го окремого батальйону (в/ч 7290, м. Куп'янськ) 113 бригади територіальної оборони Сил територіальної оборони Збройних сил України у складі Регіонального управління Сил ТрО «Схід». В вересні 2023 року отримав поранення в ході боїв з окупантами під містом Соледар Бахмутського району Донецької області. 1 січня 2024 року був переведений в 44-й окремий стрілецький батальйон (44 ОСБ, в/ч 4049, м. Київ) в складі 115-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України.
27 лютого 2024 року виконуючи бойове завдання в районі селища Терни Лиманської міської громади Краматорського району Донецької області нажаль трагічно загинув отримавши смертельне поранення голови. З 27.02.2024 по 03.04.2024 вважався зниклим безвісти.
Похований 5 квітня 2024 року в селі Солов’ї Бовсунівського старостинського округу Лугинської територіальної громади Коростенського району Житомирської області.
Нагороди та вшанування:
- Наказом №398 голови об’єднання ВО «Країна» від 23 серпня 2023 року нагороджений медаллю за участь в боях "Бахмутський рубіж";
- Наказом №1426 Міністра оборони України від 17 листопада 2023 року нагороджений відзнакою «За поранення» Міністра оборони України;
- Рішенням сесії №1286 Лугинської селищної ради від 25 квітня 2024 року Олександру присвоєно звання «Почесний громадянин Лугинської громади»;
- Фото Героя можна зустріти на «Дошці Пам’яті Героям Лугинської територіальної громади» в селищі Лугини біля меморіального комплексу «Захисникам незалежності України» на вулиці Михайла Грушевського та на алеї "Пам'яті загиблих воїнів-земляків" в селі Бовсуни, яка була відкрита 19 листопада 2024 року.
Сімейний стан на момент смерті: Залишились дружина, двоє синів, мама.
Олександр з сім'єю
