Грип птиці: шляхи передачі, клінічні ознаки та алгоритм дій при виявлені, превентивні заходи
Грип птиці — висококонтагіозна хвороба, що характеризується явищами септицемії, ураженням органів дихання і травлення.
Збудник хвороби – РНК-геномний вірус, який у диких птахів не викликає масового захворювання та важких симптомів, проте, серед домашньої птиці може викликати гострий перебіг захворювання та загибель.
Шляхи передачі та розповсюдження:
- Мігруючи, перелітні птахи переносять вірус у нові місця.
- Хворі, а також перехворілі птахи виділяють вірус із витіканнями з носової і ротової порожнин, фекаліями, яйцем.
- Зараження домашньої птиці відбувається у забруднених виділеннями хворої птиці приміщеннях, через гнізда, вигули, при контакті із контамінованими предметами догляду, а також трупами або тушками забитої птиці, незнешкодженими відходами забою, яйцями.
- Поширення інфекції серед птахів збільшує ймовірність прямої її передачі. Людям - при безпосередньому контакті з інфікованими (або мертвими) дикими (або свійськими) птахами або через заражену землю та воду.
- Мігруючі водоплавні птахи – основне джерело вірусу в природі, вони є резервуаром вірусу та менш чутливі до інфекції.
Клінічні ознаки:
- Загальні для всіх видів птахів: відмова від корму і води; підвищення температури тіла; пригнічення; порушення координації рухів, парези, паралічі; риніт; кон’юнктивіт.
- У курей: ціаноз шкірних покривів (зміна кольору гребеня, борідок і кінцівок); набряк підклювного простору; підшкірні геморагії (крововилив) на кінцівках; діарея; зниження виробництва яєць; кашель і чхання.
- У водоплавних птахів: нервові явища (викривлення шиї, відсутність реакції на зовнішній подразник, кругові рухи); помутніння рогівки; сліпота.
Алгоритм дій власників птиці при виявлені ознак захворювання: при ознаках захворювання чи незвичній поведінці птиці, у випадку масової загибелі, необхідно терміново сповістити територіальний орган Держпродспоживслужби у вашому районі або лікаря ветеринарної медицини, який обслуговує ваш населений пункт.
Для профілактики інфекційних захворювань птиці необхідно:
- здійснювати купівлю-продаж птиці в місцях санкціонованої торгівлі тільки за наявності ветеринарних супровідних документів;
- з метою проведення необхідних профілактичних заходів, інформувати державну ветеринарну службу про наявність птиці;
- на вимогу спеціалістів ветеринарної медицини надавати домашню птицю для проведення клінічного огляду;
- дотримуватись режиму закритого типу (не допускати вигулу домашньої птиці поза межами дворової території);
- утримувати птахів різних видів окремо;
- виключити можливість контакту домашньої птиці з дикою, особливо водоплавною, і синантропними птахами;
- не допускати сторонніх осіб в місця утримання домашньої птиці;
- проводити термічну обробку кормів перед згодовуванням;
- забій домашньої птиці, призначеної для реалізації в торгівлі, здійснювати на спеціалізованих підприємствах;
- проводити ретельне очищення та дезінфекцію всіх приміщень і території утримання птиці;
- проводити знезараження посліду та підстилки шляхом спалювання або біотермічним методом;
- дотримуватися правил особистої гігієни при догляді за птицею (змінювати одяг та взуття, мити руки з милом, патрати в рукавичках);
- для специфічної профілактики використовують атенуйовані або інактивовані вакцини.
Коростенське РУ Держпродспоживслужби
Грип птиці — висококонтагіозна хвороба, що характеризується явищами септицемії, ураженням органів дихання і травлення.
Збудник хвороби – РНК-геномний вірус, який у диких птахів не викликає масового захворювання та важких симптомів, проте, серед домашньої птиці може викликати гострий перебіг захворювання та загибель.
Шляхи передачі та розповсюдження:
- Мігруючи, перелітні птахи переносять вірус у нові місця.
- Хворі, а також перехворілі птахи виділяють вірус із витіканнями з носової і ротової порожнин, фекаліями, яйцем.
- Зараження домашньої птиці відбувається у забруднених виділеннями хворої птиці приміщеннях, через гнізда, вигули, при контакті із контамінованими предметами догляду, а також трупами або тушками забитої птиці, незнешкодженими відходами забою, яйцями.
- Поширення інфекції серед птахів збільшує ймовірність прямої її передачі. Людям - при безпосередньому контакті з інфікованими (або мертвими) дикими (або свійськими) птахами або через заражену землю та воду.
- Мігруючі водоплавні птахи – основне джерело вірусу в природі, вони є резервуаром вірусу та менш чутливі до інфекції.
Клінічні ознаки:
- Загальні для всіх видів птахів: відмова від корму і води; підвищення температури тіла; пригнічення; порушення координації рухів, парези, паралічі; риніт; кон’юнктивіт.
- У курей: ціаноз шкірних покривів (зміна кольору гребеня, борідок і кінцівок); набряк підклювного простору; підшкірні геморагії (крововилив) на кінцівках; діарея; зниження виробництва яєць; кашель і чхання.
- У водоплавних птахів: нервові явища (викривлення шиї, відсутність реакції на зовнішній подразник, кругові рухи); помутніння рогівки; сліпота.
Алгоритм дій власників птиці при виявлені ознак захворювання: при ознаках захворювання чи незвичній поведінці птиці, у випадку масової загибелі, необхідно терміново сповістити територіальний орган Держпродспоживслужби у вашому районі або лікаря ветеринарної медицини, який обслуговує ваш населений пункт.
Для профілактики інфекційних захворювань птиці необхідно:
- здійснювати купівлю-продаж птиці в місцях санкціонованої торгівлі тільки за наявності ветеринарних супровідних документів;
- з метою проведення необхідних профілактичних заходів, інформувати державну ветеринарну службу про наявність птиці;
- на вимогу спеціалістів ветеринарної медицини надавати домашню птицю для проведення клінічного огляду;
- дотримуватись режиму закритого типу (не допускати вигулу домашньої птиці поза межами дворової території);
- утримувати птахів різних видів окремо;
- виключити можливість контакту домашньої птиці з дикою, особливо водоплавною, і синантропними птахами;
- не допускати сторонніх осіб в місця утримання домашньої птиці;
- проводити термічну обробку кормів перед згодовуванням;
- забій домашньої птиці, призначеної для реалізації в торгівлі, здійснювати на спеціалізованих підприємствах;
- проводити ретельне очищення та дезінфекцію всіх приміщень і території утримання птиці;
- проводити знезараження посліду та підстилки шляхом спалювання або біотермічним методом;
- дотримуватися правил особистої гігієни при догляді за птицею (змінювати одяг та взуття, мити руки з милом, патрати в рукавичках);
- для специфічної профілактики використовують атенуйовані або інактивовані вакцини.
Коростенське РУ Держпродспоживслужби
