Що треба знати про лейкоз
Що треба знати про лейкоз: лейкоз ВРХ в Україні було діагностовано ще в 1955 році, з того часу хвороба поширилась в багатьох регіонах України і принесла чималі економічні збитки господарствам і населенню. Лейкоз – це хронічна інфекційна хвороба порушення процесу дозрівання клітин крові, яка призводить до утворення пухлин різних органів. На відміну від Африканської чуми свиней, що розвивається стрімко і призводить до 100% загибелі хворих тварин, вірус лейкозу може розвиватися в організмі інфікованої тварини 5-7 років. За цей час інфікована тварина може заразити від 100 до 140 голів здорової худоби. Вірус передається через молоко, кров, слину, екскременти, але вірус нестійкий і гине при температурі 80 градусів Цельсія і вище. Безпечним до вживання може бути лише пастеризоване молоко. Систематичне вживання сирого молока та іншої молочної продукції від хворих тварин небезпечне для здоров’я і життя людини, особливо для дітей до 12 років у яких ще не сформований імунітет. Це може призвести до розвитку в організмі людини і особливо дитини важкого онкологічного захворювання – лейкозу або лейкемії (раку крові).
Для сільських родин в наш час реалізація молочної продукції є додатковим, а часто і єдиним джерелом доходу. Але якщо треба вибирати між економічними збитками і життям людини, а тим більше дитини, то кожен господар хворої тварин має розуміти ступінь своєї відповідальності перед односельцями і потенційними покупцями його молочної продукції.
Найбільш ефективним способом зупинити поширення лейкозу є вилучення із загального стада хворих тварин з подальшим їх забоєм у спеціально відведених місцях під наглядом ветеринарного спеціаліста. Щоб запобігти повторному інфікуванню здорових тварин необхідно провести комплексну дезінфекцію господарських будівель і двора.
До повної постановки діагнозу господар має право провести три дослідження: перше – планове, повторне (якщо господар тварини має сумніви у правильності результатів планового дослідження на лейкоз) в Чернігівській регіональній державній лабораторії Державної служби безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів та третє – арбітражне – в Державному науково-дослідному інституті лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи в місті Києві.
За інформацією Лугинського відділу ЖОДЛВМ
