Таргонський Іван Григорович
Таргонський Іван Григорович
(24.01.1972-20.04.2022)
Таргонський Іван Григорович – військовослужбовець, водій 13 батальйону 95-ї окремої десантно-штурмової бригади (в/ч А0281, м. Житомир) Десантно-штурмових військ Збройних сил України, старший сержант.
Народився 24 січня 1972 року в селі Нова Рудня Лугинської територіальної громади Коростенського району Житомирської області в родині сільських трударів. Виховували Івана мама і бабуся. Із самого малечку Іван був навчений до праці, поваги до людей та любові до рідного краю.
У 1989 році закінчив навчання в Лугинській середній школі № 2, а в 1990 році – Коростенське СПТУ № 16, де здобув професію «Токар-фрезерувальник» найвищого розряду.
З липня 1990 по квітень 1992 року проходив військову строкову службу у місті Ратенов Федеративної Республіки Німеччина. Після звільнення в запас повернувся до рідного краю. В січні 1993 року одружився. З квітня 1995 року разом з дружиною Аллою переїхали на постійне місце проживання в селище Лугини.
Трудову діяльність розпочав у 1989 році робітником Лугинського хлібозаводу, в подальшому працював токарем-фрезерувальником на Коростенському заводі хімічного машинобудування, потім працював в радгоспі «Старосільський». З 1993 року працював в селищі Лугини на різних підприємствах, а саме: -Райсільгосптехніці; -Держлісгоспі; -Автопідприємстві. З 2004 року займався підприємницькою діяльністю.
У лютому 2009 року закінчив Європейський університет у місті Житомир, де отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Менеджмент організацій».
Після повномасштабного вторгнення росії до України, 24 лютого 2022 року, як і всі добровольці, які ставали на захист Батьківщини, Таргонський Іван Григорович, в тей же день, пішов до четвертого відділу Коростенського районного ТЦК та СП, але у зв’язку з тим, що на його утриманні і догляді була 84-річна мати, він змушений був повернутися до матері, хоча постійно наголошував, що піде захищати Україну, рідну домівку від російського агресора.
Так і сталося, 7 квітня 2022 року Іван Григорович разом із побратимами був мобілізований до лав 95-ї окремої десантно-штурмової бригади (в/ч А0281, м. Житомир) Десантно-штурмових військ Збройних сил України, а вже через десять днів був відправлений для участі у тяжких бойових діях на території Харківської області. З 20.04.2022 до 05.06.2023 вважався безвісти зниклим, хоча була надія, що Іван Григорович живий та перебуває в російському полоні.
Але, на превеликий жаль, дива не сталося і родині 7 червня 2023 року надійшло сповіщення, що Таргонський Іван Григорович, мужньо виконуючи військовий обов’язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, загинув 20 квітня 2022 року поблизу населеного пункту Сулигівка Ізюмського району Харківської області.
Похований 10 червня 2023 року в селищі Лугини Коростенського району Житомирської області.
З метою вшанування пам’яті про Захисника і Героя України Таргонського Івана Григоровича:
-рішенням сесії Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області від 12.10.2023 № 1154 Герою присвоєно звання «Почесний громадянин Лугинської громади»;
- фото Героя висвітлено на «Дошці Пам’яті Героям Лугинської територіальної громади» в селищі Лугини біля меморіального комплексу «Захисникам незалежності України» по вулиці Михайла Грушевського;
- на честь Героя 4 січня 2024 року відкрито пам’ятну меморіальну дошку на фасаді будівлі Лугинського ліцею № 2 Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області.
Іван Григорович був і залишиться чуйною, доброю, порядною людиною, надійним товаришем, хорошим сином, люблячим батьком, коханим чоловіком і добрим господарем, у якого залишились дружина Алла, донька Анна, двоє синів – Іван та Михайло.
З побратимом-земляком Віктором Рафальським
