Рафальський Олександр Леонідович
Рафальський Олександр Леонідович
(30.04.1988-02.11.2023)
Рафальський Олександр Леонідович - Командир роти, начальник контррозвідки 139-го окремого батальйону (м. Бердичів) 115-ї окремої бригади територіальної оборони (115 ОБрТрО, в/ч А7043, Житомирська обл.) Збройних сил України, лейтенант.
Народився 30 квітня 1988 року в селі Будо-Літки Лугинської територіальної громади Коростенського району Житомирської області. Навчався у Радогощанській ЗОШ. Після переїзду сім'ї до міста Житомира у 1994 році, продовжив навчання в ЗОШ №25, а з 1998 по 2005 рік - в ЗОШ №18 міста Житомира. Після закінчення школи вступив до Житомирського технологічного коледжу. Проходив строкову службу у Внутрішніх військах (ВВ) МВС України в 2006-2007 роках. Демобілізувався в звані молодшого сержанта. Також навчався в Київському національному університеті будівництва та архітектури, де пройшов навчання на кафедрі військової підготовки. Паралельно закінчив навчання з підготовки поліцейських та школу інкасаторів. Служив у спецпідрозділах МВС України, зокрема у підрозділі «Титан», муніципальній інспекції Житомира та працював в інкасаторській службі. З 2023 року проживав у місті Бердичів Житомирської області.
Після повномасштабного вторгнення рф до України 24 лютого 2022 року добровольцем пішов захищати Україну до лав Збройних Сил України 27 лютого 2022 року. Спочатку службу проходив у складі 1-ї окремої бригади спеціального призначення імені Івана Богуна (1 ОБрСпП, м. Житомир) Сухопутних військ Збройних сил України. Далі продовжив службу в складі 139-го окремого батальйону (м. Бердичів) 115-ї окремої бригади територіальної оборони (115 ОБрТрО, в/ч А7043, Житомирська обл.) Збройних сил України на посаді командира роти, а потім начальника контррозвідки. Боронив країну на Куп’янському напрямку, пройшов пекельні бої з окупантами на Донбасі, зокрема в місті Бахмут. Під одного із боїв отримав поранення та тяжку контузію.
Тяжка контузія та поранення зробили свою чорну справу, і серце героя нажаль перестало битися 2 листопада 2023 року під час виконання обов'язків військової служби в місті Овруч.
Похований 5 листопада 2023 року на Житомирському військовому кладовищі.
Нагороди та вшанування:
- Нагороджений грамотою Овруцької міської ради за особистий внесок в забезпечення територіальної оборони та захисту територіальної цілісності України.
- Нагороджений нагрудним знаком «Ветеран війни».
Сімейний стан на момент смерті: мама Катерина, дружина Юлія, донька Антоніна та син Вадим.
Олександр із сім'єю
