Лугинська громада

Житомирська область, Коростенський район

Ще раз про гнус на пасовищі

Дата: 18.05.2023 15:07
Кількість переглядів: 149

Фото без опису Фото без опису

У повсякденному житті кожен господар знає про гнуса та як він може «надокучити» худобі. Літо – найактивніший період їх «діяльності» на пасовищах і у полях.

Загалом гнус розповсюджений майже на всій земній кулі. Розвиток і масове розмноження гнусу пов’язане з водою, стоячою і проточною, із заболоченими місцями і з високим рівнем ґрунтових вод. Вогнища постійного масового розмноження в більшості випадків трапляються в неосвоєних або мало освоєних місцях. У лісостепу, особливо в степу, масовий розвиток спостерігають у заплавах крупних річок, їх дельті прибережної частини, зазвичай сильно засолених. Щодо видового складу та чисельності, то він залежить від ландшафтно-географічних та кліматичних умов. До складу гнусу відносяться комарі, мошки, мокреці, ґедзі, а також низка кровососучих мух (осіння жигалка, коров’яча жигалка і ін.), на півдні – москіти. Протягом сезону спостерігається зміна переважаючих груп і видів кровососів. Найбільш інтенсивно гнус нападає у порівняно теплу, тиху (без вітру) погоду. Деякі види комарів та мокреців, мошки, ґедзі нападають вдень. Інші види комарів та мокреців, москіти – у передвечірні сутінки або вночі.

Гнуси можуть заподіювати значні економічні збитки. Так, тварини, що піддалися нападу гнусу, перестають пастися, знаходяться в постійному русі, забираються в гущавину чагарників або у воду. В результаті вони втрачають у вазі, надої молока падають. Багато видів гнусу є механічними і специфічними переносниками збудників деяких хвороб тварин: зокрема мошки переносять збудників онхоцеркоза (гельмінтозне захворювання) великої рогатої худоби і кровепаразитарних захворювань свійських птиць; мокреці – збудників онхоцеркоза, африканської чуми коней і японського енцефаліту; ґедзі – збудників трипаносомоза коней.

У наших широтах мошка гнусу з’являється у травні-червні. Ці комахи найбільше вражають велику рогату худобу, що пасеться на полях. Це призводить до патологічних змін печінки, нирок, серця, а у важких випадках – і до загибелі. Також комахи заважають поїдати траву. Надої у корів при цьому знижуються на 20 — 25%, сповільнюється ріст молодняку. Сильно потерпають від цих комах коні, і навіть домашня птиця: у період високої активності гнусу несучість курей знижується на 70%.

Комахи вражають і людей. Так, з історії відомо, що перед гнусом відступали цілі армії. У VI столітті перський цар Сапор був змушений зняти облогу міста Нізібіса, бо гнус напав на в’ючну худобу і бойових слонів. А жителі давньогрецького міста Міуса, не витримавши навали комах, переселилися в інше місце. Укуси гнусу викликають у людей нестерпний свербіж, на шкірі з’являються пухирі, кровоточиві ранки та набряки. Деякі люди дуже чутливі до укусів певних комах, у них навіть підвищується температура. Проте, все ж основною мішенню цих комашок є худоба.

Виникає питання, як з ними боротися?

Найбільше значення мають неспецифічні заходи боротьби і профілактики. Зокрема, тварини повинні пастися далеко від боліт та сирого лісу на підвищеннях, які обдуваються вітром. На пасовищах необхідно мати затінені навіси, що захищають худобу в спеку. А в години максимальної активності гнусу можна використовувати димову завісу, як засіб захисту тварин від паразитів.

Коростенське районне управління Держпродспоживслужби


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь