Про американський гнилець бджіл
Як відомо, Закон України «Про бджільництво» регулює питання розведення та охорони бджіл, заготівлі та переробки продуктів бджільництва, ефективного використання бджіл для запилення ентомофільних рослин сільськогосподарського призначення, а також дотримання прав та захисту інтересів фізичних і юридичних осіб, які займаються бджільництвом.
З метою забезпечення благополуччя території Лугинської територіальної громади, Коростенського району та Житомирської області в цілому щодо хвороб бджіл і здійснення лікувально-профілактичних заходів проводяться планові лабораторно-діагностичні дослідження за рахунок коштів державного бюджету на такі захворювання бджіл, як: американський гнилець, європейський гнилець, нозематоз, акарапідоз, вароатоз.
Власникам пасік пропонуємо звернути увагу на одне з вищезазначених захворювань, а саме - американський гнилець бджіл.
Загальна інформація
Американський гнилець бджіл - інфекційна хвороба бджолиного розплоду, збудником якої є стійка спороутворююча бацила. Хвороба уражає личинок 5-6 - денного віку, перед закриттям розплоду, а загибель розплоду відмічають у 7-8 - денному віці, інколи пізніше. Захворювання проявляється влітку, рідше — навесні.
Патогенез
На американський гнилець хворіють лише личинки робочих бджіл і трутнів. Маточні личинки уражуються дуже рідко. Бджолині личинки інфікуються до запечатування комірок при використанні контамінованого спорами меду і перги. Після запечатування комірок личинки не одержують корму й живуть за рахунок власних ресурсів, і з початком линяння знижуються захисні функції їхнього організму, що й призводить до розвитку захворювання. Інкубаційний період триває 3 - 6 днів. Хворі личинки втрачають сегментацію тіла, стають сірувато-білими і після запечатування гинуть.
Після загибелі личинки вегетативні форми збудника перетворюються у спори протягом 7-10 діб. Під час утворення спор у трупі личинки збудник виділяє антибіотичні речовини, які запобігають розвитку сторонньої мікрофлори.
Симптоми
Свіжі загиблі личинки являють собою клейку, тягучу темно-коричневу масу. Запах їх гнильний, часто нагадує запах столярного клею. Трупи їх висихають, перетворюючись у темно-коричневі кірочки, які прилипають до стінок комірок стільника і не піддаються видаленню бджолами. Розплід на стільниках має строкатий вигляд.
Лікування
Для лікування всіх бджолиних сімей пасіки використовують цукровий сироп, до якого додають норсульфазол натрію чи один із затверджених антибіотиків або комплекс препаратів, попередньо визначивши чутливість збудника до них.
Коростенське районне управління ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ
