ТУРИСТИЧНІ МАГНІТИ ЛУГИНСЬКОЇ ГРОМАДИ
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (смт Лугини)
1835 рік
Віктор Завада називає церкву «найціннішим зразком класицистичного стилю в архітектурі дерев’яних храмів Українського Полісся». І хоч ми не бачили усіх інших зразків, либонь, можемо погодитися з корифеєм. І місце на невисокому пагорбі, і спокійна блакить стін, і лагідні усмішки двох напівкруглих вікон (професіонали називають їх півциркульними) — усе налаштовує на піднесено-святковий лад. Усередині враження підсилюється. Тут панує симпатичний іконостас з чудовими Царськими вратами та кількома первісними іконами. Простір храму залитий світлом. Морем світла — вікна ж великі і півциркульні!
Свято-Василівська церква (с. Бовсуни)
1781 рік
Спорудження церкви припадає на кінець ХVІІІ століття. Її було збудовано на честь святителя Василія Великого. Церква була дерев’яна на кам’яному підмурку. Спочатку представляв собою традиційний для східних районів області дерев'яний трьох зрубний храм, у 1895 році був перебудований у вигляді хрестової в плані композиції.
Церква «Релігійна організація Хресто-Воздвиженська церква УПЦ»
1871 рік (с. Калинівка)
Дерев’яна, на кам’яному фундаменті, при ній дерев’яна дзвіниця. Церква є архітектурною пам’яткою Житомирської області.
Церква Іоана Богослова (с. Топільня)
2015 рік
Вілла пана Млодзієвського (с. Степанівка)
Степанівка — село, розташоване на правому березі річки Жерев, за 12 км на північний захід від Лугин. Поблизу села є залишки поселення доби палеоліту. Відома Степанівка за архівними документами з 1868 року.
1910 року в Степанівці було відкрито однокласну земську школу. Вона була розміщена в будинках поміщика Людвіка Львовича Млодзієвського. 1918 року в будинку колишнього землевласника було відкрито школу.
Наприкінці XIX століття Млодзієський вирішив побудувати для своєї доньки літній маєток у своїх володіннях (у межах теперішнього села Степанівка). Спочатку був висаджений фруктовий сад. Замовлялися рідкісні сорти плодових дерев, «заморські» види дерев, кущів для майбутнього парку, який був заснований у 2-й половині XVIII століття і розташовувався по обох берегах річки Жерев.
За даними каталогу «Природно-заповідний фонд Житомирської області» (1982 рік) площа парку сягала 8 га. За традиціями створення парків у той час парк поміщика був створений алеями з одного виду дерев або кущів. Так у селі Степанівка збереглася букова алея, в якій, за словами директора Степанівської школи Каменчука Григорія Івановича, він та його однолітки в дитинстві каталися на санчатах.
Пам'яткою природи місцевого значення є й біогрупа ялини європейської в Степанівці, яка залишилася від парку родини Млодзієвських.
Алеями від помістя по різні сторони маєтку були розміщені десятки сортів бузку.
На лівому березі річки Жерев від будинку спускалися мармурові східці, по боках яких росли різнокольорові кущі бузку. Річка була мілководною: по камінчиках можна було перейти на інший берег і прогулятися алеями парку правого берега річки.
Нині збереглися лише деякі сорти бузку та фруктових дерев у садках місцевих жителів. На території колишнього панського парку (за даними вище вказаного каталогу) росте 959 дерев 14 видів віком 120—150 років.
Сама ж вілла Млодзієвських неформальна місцева пам'ятка архітектури. Будівля споруджена у мотивах міського конструктивізму, дійшла до нас у майже незміненому вигляді. Особливо гарний вигляд будинок має з боку річки та парку. Фактично з цього боку він має три поверхи і декоративну вежечку. Цікаво, що в оформленні фасадів цієї будівлі вдалося поєднати традиції поліської дерев'яної архітектури.
В цьому будинку безумовно бували і відпочивали близькі родичі його господарки Марії Львівни Млодзієвської (яка була акторкою, режисеркою та художньою керівницею театрів, педагогом, деканом драматичного відділення Державної музичної консерваторії міста Познань. Цікаво, що мама Марії — Валентина, до заміжжя була піаністкою) відомий вітчизняний вчений Владислав Корнелійович Млодзієвський(професор математики Московського університету) та його діти та родичі. Батько Владислава Корнелій був відомим професором медицини. Окрім Степанівки, Млодзієвські Володіли Липниками, Лугинками, Малахівкою, а також селами нинішнього Овруцького району сіл Прибитки і Красилівка.
Рекреаційна база відпочинку «Перлина Полісся» (с. Повч)
"Перлина Полісся» знаходиться в с. Повч, Лугинської громади на березі мальовничої річки Жерев, поруч з діючою ГЕС.
Повчанське водосховище зачаровує своїми неперевершеними краєвидами, чистою, прозорою водою. П’янкий аромат поліських трав, шепіт соснового лісу, чисте повітря, наповнюють силою, дають змогу провести спокійно вихідні чи відпустку. На території є пляж з теплим пісочком, катамарани на яких можна здійснити прогулянку річкою. Ввечері під звуки цвіркунів можна запалити багаття та приготувати смачну вечерю, а потім заснути в комфортабельних номерах та проснутись під спів пташок. Про це місце можна сміливо сказати -«Рай по Поліськи».
https://www.facebook.com/perlynapolissya/
Рекреаційний пункт «Березовий гай»
Втомившись від дороги гості мають можливість відпочити, приготувати поїсти в затишку. Пункт прикрашений різьбленнями з дерева, гойдалками, альтанками, має мангал для приготування їжі.
Жеревецький гранітний кар’єр
(добування піску, гравію, глин і каоліну) Дата заснування - 10.07.2003 року
Прекрасне місце, де можна побути наодинці з природою, провести гарно час, покупатися та зібратися з палатками на відпочинок.
https://www.youtube.com/watch?v=4UrEr_1WW0k
Спортивно-розважальний комплекс «Путиловичі Арена»
Знаходиться в с. Путиловичі Лугинської громади, побудований в 2021 році. Комплекс має три ігрові поля для футболу, волейболу, тенісу.
Дика природа
На території Лугинського лісництва ДП «Лугинське лісове господарство» створені три вольєри. В одному з них, площею в 1,6 га, можна побачити більше десятка диких кабанів — від малесеньких до вже трохи «сивих». Через певний час тварини повернуться у дику природу, а поки що їх постійно підгодовують працівники єгерської служби. Неподалік знаходиться трішки менший вольєр, де мешкає пара козулі європейської та вольєр для диких качок. До речі, Лугинське лісництво — єдине, мабуть, на Житомирщині, де у вольєрі проживають врятовані тварини саме цього виду. Самку ще малесенькою знайшли в лісі, коли тій не було й одного місяця, тому довелося на перших порах вигодовувати її з пляшечки. Другу тваринку лісівникам привезли подружжя пенсіонерів, які спершу тримали «знайду» в себе, а згодом вирішили віддати у лісництво.
Для місцевих жителів та гостей селища, особливо дітей, ці вольєри на території Лугинського лісництва — своєрідний мінізоопарк, де на власні очі можна побачити диких кабанів, свиней, маленьких поросят, а також європейських козуль, почути цікаві розповіді про лісових мешканців.
Рекреаційний пункт «Перлина»
Знаходиться на території лісгоспу в урочищі Чекуля, місце облаштоване альтанками, пічкою-мангалом, приміщенням для прийому гостей, туалетом та дитячою зоною.
* Деякі фото взято з мережі Інтернет
