Держпродспоживслужба інформує про випадок сказу
В м. Житомирі зареєстровано випадок сказу собаки.
До Житомирської міської державної лікарні ветеринарної медицини звернувся мешканець міста, власник собаки з повідомленням про смерть тварини. Згідно описаної власником симптоматики, фахівці запідозрили захворювання на сказ, що згодом було підтверджено лабораторно.
Наразі фахівцями Житомирської міської державної лікарні ветеринарної медицини вжито всіх заходів з локалізації та ліквідації вогнища згідно діючої Інструкції: проведено дезінфекцію обійстя, де знаходилася хвора тварина, на цій території міста встановлено карантин, проводиться вакцинація домашніх тварин. Ситуація перебуває на контролі фахівців ветеринарної медицини.Спеціалісти Лугинського управління Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області вкотре нагадують власникам домашніх улюбленців про обов′язковість вакцинації тварин від сказу, що надасть їм максимального захисту від смертельної вірусної інфекції.
Нагадуємо про те, що СКАЗ – це гостра зоонозна вірусна хвороба. До сказу сприйнятливі всі теплокровні, в тому числі і людина. Зазвичай захворювання проявляться паралічами та закінчуються смертю.
Основним джерелом хвороби в Україні є бродячі (собаки, коти) та дикі (лисиці, вовки) тварини, які також є й резервуаром вірусу в природі. Зараження на сказ відбувається під час укусу, а також коли слина хворої тварини потрапляє на пошкоджені ділянки шкіри чи слизові оболонки.В слині вірус з’являється ще за 8-10 діб до появи клінічних ознак хвороби. Тобто будь-який покус твариною може бути потенційно небезпечним і нехтування отриманням кваліфікованої ветеринарної або медичної допомоги може призвести до смерті.
Інкубаційний період (проміжок часу між моментом зараження і появою перших симптомів інфекційного захворювання) може варіюватися від кількох днів до кількох місяців. Але як тільки з’являються симптоми сказу, хвороба незмінно закінчується смертю як для тварин, так і для людей.
При захворюванні на сказ перші симптоми можуть бути неспецифічними: спостерігається млявість, лихоманка, блювота та анорексія. Через декілька днів (іноді тижнів, місяців) ознаки можуть прогресувати до нервових розладів, порушень координації, слабкості та паралічу, утрудненого дихання та ковтання, надмірного слиновиділення, аномальної поведінки, агресивності та/або самокалічення.
Діагностування сказу при житті не розроблено! Остаточний діагноз ставлять лише після загибелі за допомогою вірусологічних досліджень.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
У слині, що виділяє хвора тварина, вірус сказу може зберігатися близько 24 год, в гниючих трупах – 2-3 тижні, в ґрунті – 2-3 міс.
Вірус стійкий до низьких температур та нестійкий до високих температур. Так, при кип’ятінні збудник гине миттєво.
Аналізуючи кожний випадок сказу, можна впевнено сказати, що у більшості домашніх тварин захворювання виникало після контакту з дикими, бродячими або невакцинованими від сказу тваринами.
Наявність невакцинованих тварин, це глобальне питання всього світу. Воно пов’язано з недостатньою обізнаністю громадян щодо небезпечності сказу для тварин та населення, а також легковажності власників домашніх улюбленців з одночасним непорозумінням заходів профілактики.
Детальну консультацію з питань вакцинації можна отримати у фахівців державних лікарень ветеринарної медицини https://zt-dpss.gov.ua/wp-content/uploads/telef_liklab.pdf
