СИБІРКА ТА ЇЇ ПРОФІЛАКТИКА
Як повідомляють фахівці ДУ «Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України», сибірка (Аnthrax) – особливо небезпечна гостра інфекційна хвороба з групи бактеріальних зооантропонозів, спричиняється спороносною паличкою сибірки, перебігає залежно від місця проникнення збудника, у шкірній – 98% або генералізованій (кишковій, легеневій, септичній) формі – 2%.
Зараження тварин відбувається, в основному, двома шляхами - аліментарним (при поїданні заражених кормів) або передачею збудника від хворих тварин, які мають виражену бактеріемію здоровим тваринам, а також передача може здійснюватись сліпнями, мухою-жигалкою та іншими кровосисними комахами.
Хворі на сибірку тварини є заразними на протязі всього періоду хвороби, виділяючи збудника у зовнішнє середовище з сечею, фекаліями, молоком, кров`янистими виділеннями. Після їх загибелі заразними є всі органи і тканини, в тому числі шкури, вовна, кістки, роги, копита, кров.
Найбільш сприйнятливими до сибірки є корови, кози, вівці, коні, віслюки і травоїдні дикі тварини, менш сприйнятливі свині. Собаки та кішки хворіють на сибірку рідко, при умові масивного їх інфікування. При підозрі на захворювання тварин терміново звернутися до ветеринарного лікаря.
Основними джерелами збудника сибірки для людини є хворі, загиблі від сибірки сільськогосподарські або промислові тварини, а факторами передачі - м`ясопродукти і сировина (молоко, шкіра, шерсть, кістки тощо), отримані від цих тварин при їх вимушеному забої.
Достовірних даних про передачу сибірки від хворої людини здоровій в практиці немає.
Основними причинами зараження людей сибіркою є:
- здійснення (без попереднього ветеринарного огляду) подвірного вимушеного забою хворих тварин, розробка туш, зняття шкіри і поховання трупів загиблих тварин без дотримання ветеринарно-санітарних правил;
- порушення правил особистої гігієни при догляді за хворими тваринами, особливо при пошкодженні шкіри (подряпини, порізи);
- приготування і вживання їжі з м`яса, отриманого від хворих тварин;
- контакт з придбаними в несанкціонованих місцях м`ясопродуктами, вовною, шкірами, волосом, щетиною та іншою продукцією тваринництва, без відповідного лабораторного дослідження на наявність збудника сибірки;
- контакт з зараженим спорами сибірки ґрунтом при земляних роботах;
- при укусах кровосисними комахами.
Важливим заходом профілактики захворювань людей на сибірку є створення імунного прошарку серед сприйнятливих до цього захворювання тварин, шляхом охоплення всього поголів`я тварин (великої, дрібної рогатої худоби, коней, свиней) плановими протисибірковими щепленнями у визначені терміни.
Рішенням державної надзвичайної протиепізоотичної комісії певна територія та місце спалення хворих тварин оголошується неблагополучним та вводиться карантин.
За умови карантину на території вищевказаних місць, що огорожені та позначені табличками, забороняється:
- вхід та в`їзд стороннім особам, транспорту;
- водопій тварин із річки, особливо на ділянці виявлення трупів тварин та вниз за течією;
- торгівля живими тваринами без супровідних документів та сировиною тваринного походження без відповідної ветеринарно-санітарної експертизи;
- купання людей у недозволених місцях, особливо на ділянці виявлення трупів тварин та вниз за течією.
Люди, які мали контакт з хворими тваринами, або трупами тварин, повинні терміново звернутися до лікаря. Самолікування категорично заборонено.
