ОЛЕКСАНДР БАНЧУК: ЗМЕНШЕННЯ НАВАНТАЖЕННЯ НА СУДИ Є ЗАСТОСУВАННЯ АЛЬТЕРНАТИВНИХ СПОСОБІВ ВИРІШЕННЯ СПОРІВ
Найкращим способом зменшення навантаження на суди є застосування альтернативних способів вирішення спорів. Одним із таких засобів у розвинених державах є медіація. До впровадження цієї процедури останні кілька років впевнено рухається й Україна. Саме медіація допомагає сторонам конфлікту за допомогою медіатора налагодити комунікацію та обрати той варіант рішення, який задовольнить інтереси і потреби обох учасників спору. Такий варіант вирішення конфлікту дає можливість знизити рівень напруження, усвідомити наслідки рішення, а також надає сторонам відчуття справедливості від процесу медіації. Проект Закону України «Про медіацію» (реєстр. № 3504), розроблений Міністерством юстиції, вже рекомендований до ухвалення Верховною Радою України в цілому.
Ще одне наше напрацювання у сфері альтернативних методів вирішення спорів, яке вже знайшло підтримку парламентарів у першому читанні – законопроект щодо вдосконалення порядку утворення та діяльності третейських судів (реєстр. № 3411).
«Основною ідеєю проекту закону є очищення системи третейських судів, підвищення вимог до їх створення та діяльності. Завдяки цьому закону вдасться значно розвантажити судову систему, оскільки буде відновлено довіру суспільства до третейського розгляду», – наголошує заступник Міністра юстиції Олександр Банчук.
Знаковим, за його словами, став також вихід на «фінішну пряму» до впровадження єдиних, прозорих та зрозумілих правил взаємодії між чиновниками та громадянами і бізнесом. Проект закона про адміністративну процедуру (реєстр. № 3475), до прийняття якого Україна йде вже 20 років, також рекомендований до ухвалення в цілому.
«Закон про адміністративну процедуру – це насправді «тиха революція», що докорінно змінює радянський менталітет у взаємодії держави і громадян. Ухвалення закону забезпечить рівність усіх учасників адміністративного провадження та єдині стандарти у роботі чиновників, прискорить надання більшої кількості якісних і зручних послуг для громадян. Цей закон по суті – своєрідна інструкція: для органів влади – у який спосіб вони можуть взаємодіяти з громадянами, з юридичними особами, а для громадян – щодо чіткого викладення процедури оскарження рішень, дій або бездіяльності органів влади», – зазначає Олександр Банчук.
Проект передбачає розширення прав громадян та їх участь у прийнятті рішень. Зокрема, серед основних змін – наступні:
- учасниками адмінпроцедури можуть бути особи, права, свободи та законні інтереси яких негативно зачіпає адміністративний акт;
- особа отримує право бути вислуханою, право на ознайомлення з матеріалами та отримання чи надання роз'яснень;
- громадяни отримують можливість залучати до участі осіб, які сприяють розгляду справи: свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів;
- належне обґрунтування адміністративного акту – обов’язкова вимога;
- жодного рішення про вас без вас: адміністративний акт набирає чинності з моменту його доведення до відома відповідної особи, а не з моменту прийняття рішення;
- отримання документів та відомостей, що перебувають у володінні інших органів влади – обов’язок відповідальних органів, а не самих громадян;
- будь-яка особа, яка вважає, що дія або бездіяльність адміністративного органу порушує її права, свободи чи законні інтереси, – має право на адміністративне оскарження у адміністративному органі вищого рівня.
Якість взаємодії між органами влади та громадянами залежить також від рівня залученості громадян та можливостей їхнього впливу на процес формування порядку денного і прийняття рішень. Адже, держави з розвинутою демократичною системою рухаються у напрямку побудови партнерських стосунків із громадянами, які ґрунтуються на постійному діалозі та їхній активній участі у політичних процесах. Саме тому важливим здобутком Мін’юсту у цій сфері стало розроблення законопроекту «Про публічні консультації», який вже схвалений Парламентом у першому читанні (реєстр. № 4254).
Публічні консультації – це інструмент громадської участі, коли громадяни самі стають ініціаторами рішень і формулюють власні альтернативи щодо тих чи інших питань, таким чином отримуючи реальні повноваження для формування виважених політичних рішень. Перевагами проведення публічних консультацій буде можливість вивчення потреб, інтересів різних заінтересованих сторін, отримання ідей, пропозицій, інноваційних підходів для вирішення проблемних питань у різних сферах державної політики та питань місцевого значення, що сприятиме підвищенню якості рішень, їх легітимізації та підтримці.
У сфері ж кримінальної юстиції, за словами Олександра Банчука, важливим напрацюванням Міністерства юстиції став законопроект про суд присяжних. Він передбачає роботу 7 присяжних і одного Головуючого судді. Але рішення щодо наявності чи відсутності злочину буде виключно питанням присяжних, а ось Головуючий у судовому процесі вирішуватиме юридичні питання на підставі вердикту присяжних, який ухвалюється у нарадчій кімнаті.
«Функціонування суду присяжних відповідає концепції долучення громадян до здійснення питань державної влади і правосуддя. Одним зі шляхів подолання недовіри населення до системи правосуддя є зробити самих громадян фактично суддями у певній категорії справ», – говорить заступник Міністра юстиції.
