ЗНАЧЕННЯ ЩЕПЛЕНЬ В ПРОФІЛАКТИЦІ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
Як інформують фахівці ДУ «Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України», у свій час відомий xipypг, гордість української медицини Микола Пирогов стверджував «Фунт профілактики дорівнює пуду лікування». Одним з основних методів профілактики інфекційних хвороб є профілактичні щеплення. У довакцинальний період смертність від таких інфекцій, як дифтерія, кашлюк, кір становила майже 50%. А після перенесеного поліомієліту 40% перехворілих залишались інвалідами. Деякі інфекційні хвороби зустрічаються настільки рідко, що створюється ілюзія, що вони перестали бути страшними i небезпечними, а тому i захищатися від них тепер немає необхідності. Проте не слід забувати, що благополучна епідеміологічна ситуація по захворюваності особливо-небезпечними інфекційними захворюваннями досягнута завдяки застосуванню саме вакцин.
Вакцинація (профілактичні щеплення) — це метод масової профілактики інфекційних хвороб: вірусних (кору, краснухи, епідпаротиту, поліомієліту, гепатиту В) та бактеріальних (туберкульозу, дифтерії, кашлюку, правцю, гемофільної інфекцій).
Науково доведено, що вакцинація найефективніший метод профілактики інфекцій, нічого більш ефективного поки не винайдено. Сьогодні відомо вже 27 захворювань, від котрих існують методи профілактики за рахунок вакцинації. Кожна країна мас свій календар щеплень, який розробляється з урахуванням епідеміологічної ситуації в даному регіоні, стану здоров`я дітей, тощо. Так, наприклад, у країнах Європи (Німеччина, Швейцарія, Італія) проводить обов’язкові профілактичні щеплення від 13 інфекційних захворювань, а в США — від 16. У нас в Україні планова вакцинація дітям проводиться проти 10 інфекцій, таких як туберкульоз, дифтерія, кашлюк, правець, гемофільна інфекція, кір, краснуха, епідпаротит, поліомієліт та гепатит В.
Після народження, дитина протягом трьох—шести місяців має материнські антитіла, які захищають її від інфекційних захворювань. Коли материнський захист зникає, діткам вводять вакцинні препарати (антигени) для вироблення власної захисної реакції. Копи вакцина потрапляє в організм, імунна система уважно вивчає iï, запам`ятовує i починає виробляти специфічні речовини (антитіла), які захищають організм людини від певного захворювання. В організмі створюється специфічний імунітет. Вакцина «навчає» імунну систему, готуючи ïi до боротьби з збудником інфекційного захворювання. Деякі вакцини стимулюють розвиток імунітету з першого разу, інші доводиться вводити повторно, це так звана ревакцинація — захід, спрямований на підтримку імунітету, виробленого попередніми щепленнями. Таким чином, потрапляючи в організм, вакцини викликають таку ж перебудову імунної системи, яка відбувається в результаті справжнього зараження хворобою, з одним приємним виключенням: людина при цьому не хворіє a6o хворіє в легкій форми, без тяжких ускладнень.
Як будь-який лікарський засіб, вакцина не може повністю виключити ризик розвитку побічних ефектів, проте вони в тисячі разів нижчі, ніж наслідки перенесеної інфекції. Побічні реакції при проведенні планових щеплень зустрічаються рідко. Можливі такі реакції, як почервоніння в місці введення вакцини, запалення лімфовузлів, алергічні реакції, підвищення температури тіла, поява деяких симптомів захворювання — це цілком закономірний процес реагування організму на чужорідні речовини. Зазвичай ці явища зникають через 2-3 доби без жодних наслідків для здоров`я дитини.
Вакцинуючись, Ви забезпечуєте для себе високоефективний захист від інфекційної хвороби. Тобто вакцина — це гарантований результат від найнебезпечніших інфекцій, висока ефективність i прогнозований результат.
