Вітринський Віталій Юрійович
Вітринський Віталій Юрійович
(06.01.1993 – 28.01.2026)
Вітринський Віталій Юрійович (позивний «Вітер») — навідник 2-го розвідувального відділення 2-го розвідувального взводу розвідувальної роти 71-ї окремої аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України (в/ч А4030, м. Кременчук), солдат.
Народився 6 січня 1993 року в селищі Жовтневе (нині Миролюбів) Лугинського району, нині Коростенського району, Житомирської області у сім’ї Юрія та Тамари Вітринських. З 1999 по 2010 рік навчався у Жовтневій загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів. Після закінчення школи вступив до Житомирського професійно-технічного училища, де здобув професію електрогазозварника.
У 2016 році одружився та разом із родиною переїхав на постійне місце проживання до села Топільня Лугинської територіальної громади Коростенського району Житомирської області. Працював дорожнім працівником у ТзОВ «Автомагістраль», а згодом — у ТОВ ГК «Автострада». Був люблячим чоловіком, турботливим батьком, доброю, щирою людиною та справжньою опорою для своєї родини.
Після повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну (24 лютого 2022 року), у жовтні 2025 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Проходив службу на посаді навідника 2-го розвідувального відділення 2-го розвідувального взводу розвідувальної роти 71-ї окремої аеромобільної бригади (в/ч А4030, м. Кременчук) Десантно-штурмових військ Збройних Сил України у званні солдата.
Побратими згадують Віталія як мужнього, відповідального та надійного воїна, який без вагань став на захист України, сумлінно виконував військовий обов'язок і до останнього залишався вірним військовій присязі та українському народові.
28 січня 2026 року, під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності України, виявивши стійкість і мужність у боротьбі з російськими окупантами, Віталій загинув у районі населеного пункту Варачине Юнаківської сільської громади Сумського району Сумської області.
25 лютого 2026 року Захисника поховали на кладовищі в селі Топільня Лугинської територіальної громади Коростенського району Житомирської області.
Нагороди та вшанування:
- За особисту мужність, самовідданість і вірність військовій присязі, виявлені під час захисту державного суверенітету й територіальної цілісності України, Вітринського Віталія Юрійовича посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня;
- Фото Героя розміщене на «Дошці Пам’яті Героям Лугинської територіальної громади» в селищі Лугини біля меморіального комплексу «Захисникам незалежності України» на вулиці Михайла Грушевського.
Сімейний стан на момент смерті: залишилися дружина Сніжана, сини Артем і Максим, батько та брат.
Віталій з братом
Віталій із сином Артемом та дружиною.
Віталій із сином Максимом
